-
1 заходи на перехідний період
Українсько-англійський словник > заходи на перехідний період
-
2 measure
n міра; захід- adjustment measures скоректовані заходи, заходи з врегулювання- administrative measures адміністративні заходи- agreed measures узгоджені заходи- anti-monopoly measures міри/ заходи боротьби з монополіями- arms control measures заходи контролю за озброєнням- associated measures заходи, пов'язані з чимсь- coercive measures примусові заходи; заходи примусу- collateral measures додаткові заходи- collective measures колективні заходи- comprehensive measures всеохоплюючі/ загальні заходи- compulsorymeasures примусові заходи; заходи примусу- conciliatory measures заходи примирення- confidence-building measures заходи зі створення довіри- control measures заходи контролю- cooperative measures спільні заходи- deliberate concealment measures навмисні/ обмірковані міри маскування- disarmament measures заходи з роззброєння- discriminatory measures between states дискримінація держав- drastic measures різкі/ рішучі заходи- effective measures ефективні заходи- emergency measures надзвичайні заходи- enforcement measures примусові заходи; заходи примусу- extraordinary measures надзвичайні заходи- extreme measures крайні заходи- fiscal measures фінансові/ бюджетні заходи- forward-looking measures перспективні заходи- further measures подальші заходи- government measures урядові заходи- half-baked measures непродумані заходи- high priority measures першочергові завдання; невідкладні заходи- initial measures перші/ початкові заходи- joint measures спільні заходи- legal measures законні заходи- limited interim measures обмежені тимчасові заходи- mandatory measure обов'язковий захід- meaningful measures конструктивні/ логічні заходи- non-armament measures заходи відмови від озброєння; заходи, що виключають подальше озброєння- non-circumvention measures заходи запобігання можливого обходу (угоди)- non-nuclear disarmament measures заходи обмеження та скорочення неядерного озброєння- partial disarmament measures часткові заходи роззброєння- policy measures заходи в області політики- practical measures практичні заходи/ кроки- precautionary measures запобіжні заходи- preparatory measures підготовчі заходи- preventive measures попереджувальні/ превентивні заходи- proper measures належні заходи- protective measures запобіжні заходи- provisional measures попередні заходи- punitive measures міри покарання- rash measures поспішні заходи- real measures реальні заходи- remedial measures заходи для виправлення ситуації- retaliatory measures заходи у відповідь- safeguard measures захисні заходи- sanitary and phytosanitary measures санітарні та фітосанітарні заходи- security measures заходи забезпечення безпеки- severe measures суворі/ різкі міри- short-term measures короткострокові заходи- specific measures конкретні заходи- stabilizing measures стабілізаційні заходи; заходи, спрямовані на зміцнення стабільності- stringent measures рішучі/ енергійні заходи- temporary measures тимчасові заходи- trade-related investment measures інвестиційні заходи, пов'язані з торгівлею- transitional measures перехідні заходи- verification measures заходи перевірки виконання (угоди)- vigorous measures рішучі/ енергійні заходи- measure of agreement ступінь домовленості; ступінь згоди- measures of compulsion заходи примусу- measures of rationality розумні заходи- measures of verification заходи перевірки виконання (угоди)- measures to enhance stability стабілізаційні заходи; заходи, спрямовані на зміцнення стабільності- measure to safeguard against circumvention міри запобігання можливого обходу (угоди)- adoption of measures прийняття заходів- package of disarmament measures комплекс/ "пакет" заходів з роззброєння- scope of measures об'єм заходів- to adopt measures вжити заходів- to carry out measures здійснити заходи- to forbid discriminatory measures заборонити дискримінацію держав- to implement measures здійснити заходи- to necessitate measures вимагати вжити заходів- to take measures вжити заходів -
3 абалау
перех.; неперех.; разг.1) набра́сываться (кида́ться) с ла́ем (при́ступом), я́ростно (с при́ступом) обла́ивать (кого-л., что-л.); разъярённо (я́ростно, с при́ступом) ла́ять (на кого-л., что-л.); заходи́ться (зайти́сь) в ла́е2) в знач. нареч. абалап я́ростно, разъярённо (обла́ивать), с я́ростью (я́ростным ла́ем) (кида́ться, набра́сываться, рва́ться, порыва́ться)• -
4 transitional arrangements
тимчасові заходи; заходи на перехідний періодThe English-Ukrainian Dictionary > transitional arrangements
-
5 ару
I 1. прил.1) хоро́ший, поря́дочный, добропоря́дочный (род, человек), прили́чный; до́брый2) хоро́ший, состоя́тельный, зажи́точный, кре́пкий, прили́чный (хозяин, дом)ару хуҗалык — кре́пкое хозя́йство
3) здоро́вый, кре́пкий, норма́льный, бо́дрый ( на вид)саулыгы ару түгел — здо́ровье его́ некре́пкое
4) хоро́ший, прили́чный, опря́тный, поря́дочный ( костюм); добро́тный5) хоро́ший, добро́тный, прили́чный ( урожай); норма́льный, удовлетвори́тельныйигенчелек өчен ару җирләр — хоро́шие зе́мли для земледе́лия; сно́сный
эш хакы ару аның — за́работок у него́ прили́чный
6) при противопоставлении, сравнении и т. п. ла́дный прост. неплохо́й, го́дный, приго́дный, кре́пкий (дом, мост), сно́сный (характер чей, голос у певицы), прили́чный, недурно́й; норма́льный, поря́дочныйарбасы ару, тәгәрмәчен генә алыштырасы булыр — теле́га ла́дная, то́лько колесо́ придётся меня́ть
койма ару әле, буйыйсы гына бар — забо́р еще́ прили́чный, то́лько покра́сить на́до
7) дово́льно кре́пкий (си́льный), поря́дочный (мороз, ветер)8) диал. чи́стый (о воде, вымытых или выстиранных вещах и т. п.)2. нареч.1) поря́дочно, непло́хо, неду́рно, (дово́льно) хорошо́ (прили́чно, норма́льно)быел уңышны ару алдык — урожа́я в э́том году́ мы собра́ли поря́дочно
русча ару сөйләшә ул — по-ру́сски он говори́т непло́хо
яңгыр ару бүген — дождь сего́дня был поря́дочный (неплохо́й)
ару яши — он живёт непло́хо; он живёт (дово́льно) хорошо́
2) поря́дочно, поря́дком, изря́дно разг.; нема́ло, дово́льно мно́гохалык ару җыелган — наро́ду собрало́сь поря́дочно
•- ару гына йөрисеңме?
- ару тормышлы
- ару әле
- аруга кия торган II ары-перех.1) устава́ть/уста́ть, утомля́ться/утоми́ться, приуста́ть; притомля́ться/притоми́ться прост. || уста́лость, утомле́ние; утомлённость2) (чрезме́рно, о́чень) умори́ться, изнуря́ться/изнури́ться; измота́ться, измолча́ться разг.; ума́тываться/умота́ться, измота́ться прост.3) (от беготни́, хлопо́т) замота́ться, нама́тываться/намота́ться, запа́риваться/запа́риться прост.4) ( до болезненного состояния) натру́живаться/натруди́ться (о руках, ногах, пояснице и т. п.)5) ( от долгой ходьбы) заходи́ться, уходи́ться прост.6) в знач. нареч. арыганчы до у́стали (уста́лости)арыганчы йөгерү — бежа́ть до у́стали
7) в знач. нареч. арыпа) уста́лым, уста́вшим, утомлённым; изнурённым, приуста́вшим, уста́лый, уста́вший, утомлённый, изнурённыйурманнан бик арып кайттык — мы верну́лись из ле́са о́чень уста́лые (уста́вшие, уста́лыми, уста́вшими)
утырыштан бик арып таралышу — расходи́ться с заседа́ния о́чень утомлёнными
б) от уста́лости (утомле́ния, утомлённости, изнуре́ния) ( падать)•- арый төшү
- арып бетү
- арып китү -
6 half-way
1. adj1) що знаходиться на півдорозі2) компромісний2. adv1) на півдорозіto meet smb. half-way — а) зустріти когось на півдорозі; б) перен. іти на компроміс, іти на взаємні поступки
2) майже, наполовину; частково* * *I a2) компромісний3) проміжний, перехіднийII adv1) на півдорозі2) майже, наполовину, частково3) тex. на пів-оберта -
7 суперечності суспільні
СУПЕРЕЧНОСТІ СУСПІЛЬНІ - діалектичні взаємодії протилежних, співвідносних, взаємовиключних і водночас взаємообумовлених протилежностей, що існують у вигляді поєднаних одна з одною визначеностей суспільного буття. С.с. - центральна категорія діалектичного пояснення суспільного життя, оскільки нею відображаються джерела його саморозвитку. При першому погляді на суспільне життя С.с. найчастіше залишаються нез'ясованими, оскільки різні визначеності суспільного буття на цьому рівні пізнання можуть виступати вже як поєднані одна з одною протилежності. Але їх відношення не виявляє себе і не усвідомлюється як відношення С.с Д. ля такого усвідомлення дані визначеності повинні бути співвіднесені одна з одною. Це здійснюється, як правило, при з'ясуванні сутності протилежностей даної С.с., тобто на рівні глибокого наукового вивчення суспільних явищ. Таким чином, і в реальності, і в теорії реальна С.с. виникає та усвідомлюється як жива єдність протилежностей, що напружено і невпинно взаємодіють одна з одною, розкриваючи свою сутність. Кожна пара протилежностей існує в контексті численних конкретних зв'язків і суспільних взаємодій з іншими діалектичними парами. Багатоманітні опосередкування протилежностей у реальних суспільних відносинах мають вирішальне значення для визначення специфіки С.с. За слабкого розвитку або у випадку згортання структур, що опосередковують відношення "полярних" сил, сторін суспільного життя, стає реальною загроза прямих руйнівних зіткнень протилежностей. Найбільша небезпека і вірогідність таких зіткнень криється в деспотичних, диктаторських суспільних структурах. Створення і налагодження цивілізованої системи суспільних зв'язків, установ та ін. заходи забезпечують опосередкування протилежностей в С.с., є об'єктивною діалектичною закономірністю, яка забезпечує існування і вдосконалення таких складних утворень, як суспільство, перехід на нові ступені історичного розвитку.Філософський енциклопедичний словник > суперечності суспільні
См. также в других словарях:
ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… … Український тлумачний словник
бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… … Український тлумачний словник
політика — и, ж. 1) Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. || з означ. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. || Події та питання внутрішньодержавного і… … Український тлумачний словник
смахну́ть — ну, нёшь; прич. страд. прош. смахнутый, нут, а, о; сов., перех. (несов. смахивать1). 1. Махнув или махая чем л., снять, удалить. Смахнуть пыль. Смахнуть крошки. □ [Борис] смахнул рукой соринки с рукава мундира. Л. Толстой, Война и мир. [Муся]… … Малый академический словарь
шпыня́ть — яю, яешь; несов., перех. прост. 1. Колоть, тыкать чем л. острым. Заходи сбоку, пхай его, пхай! Шпыняй его пальцем! Чехов, Налим. И всадники, зло поглядывая на меня, тихо бранились и украдкой шпыняли моего коня, кто носком сапога, а кто черенком… … Малый академический словарь
відзначати — а/ю, а/єш, рідко відзна/чувати, ую, уєш, недок., відзна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Виділяти що небудь якоюсь позначкою; відмічати. || Указувати собою на що небудь. 2) перен. Помічати що небудь унаслідок уважного спостереження; звертати… … Український тлумачний словник
відмолоджувати — ую, уєш, недок., відмолоди/ти, оджу/, о/ди/ш, док., перех. 1) Робити кого небудь молодшим. 2) Повертати властивості й ознаки молодого організму (людини чи тварини) старому, застосовуючи низку заходів. 3) Проводити агротехнічні заходи щодо… … Український тлумачний словник
зрошувати — ую, уєш, недок., зроси/ти, зрошу/, зро/сиш, док., перех. 1) Вкривати краплинами, бризками; зволожувати. || Виступати краплинами па обличчі, тілі людини (про піт). || безос. || спец. Збризкувати, змочувати струменями рідини з метою лікування або… … Український тлумачний словник
зустрічати — і діал. зостріча/ти, а/ю, а/єш, недок., зустрі/нути і діал. зострі/нути, зустрі/ти і діал. зострі/ти, і/ну, і/неш, док., перех. 1) Зближатися, сходитися з ким , чим небудь, хто (що) рухається навпроти. || Зближаючись, торкатися один одного (про… … Український тлумачний словник
організовувати — ую, уєш, недок., організува/ти, у/ю, у/єш, док. і рідко недок., перех. 1) Створювати, засновувати що небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на них. 2) Здійснювати певні заходи громадського значення, розробляючи їх підготовку і проведення.… … Український тлумачний словник
осіняти — я/ю, я/єш, недок. осіни/ти, ню/, ни/ш, док., перех., заст. 1) Робити рукою знак хреста над ким , чим небудь; хрестити. 2) перен., уроч. Благословляти, надихати на які небудь важливі дії, заходи і т. ін. 3) перен., книжн. Освітлювати, осявати. ||… … Український тлумачний словник
